Близько 90 років тому перейменування міста нібито вимагали робітники краматорських заводів. Про це повідомляє Володимир Коцаренко у групі "Kраматорськ * Клуб "Краєзнавець".

Справа в тому, що 1 грудня 1934 року у Смольному член ВКП(б) Леонід Ніколаєв пострілом у потилицю убив керівника Ленінградського обкому ВКП(б) Сергія Кострікова, відомого під революційним прізвиськом Кіров. 

Відлунням пострілу в Смольному стала публікація в "Краматорській правді":

Слід зазначити, що, мабуть, робітники не тільки краматорських заводів прагнули перейменування, а й усіх підприємств, де був хоч якийсь штат, бо на всій території тодішньої радянської держави відразу з'явились тисячі топонімів на честь Кірова. Зрозуміло, шок. Ба, навіть і люди були непотрібні, щоб щось "охрестити" іменем Кірова. Так, наприклад, не відомі до вбивства Кірова острови у Карському морі придбали назву островів Сергія Кірова. Хоча остров'яни (чи то робітники, чи то селяни) нічого й не вимагали, бо їх там взагалі не жило. Але всі були шоковані. Так шоковані, що разом із  перейменуваннями розпочались масові репресії. Але то є побічний продукт тоталітарної системи.

На території України уродженець В'ятської губернії теж неодноразово був "увічнений" (у лапках, тому що не дотягнув до віку), включно з Донецькою областю і навіть Краматорським районом. Так нинішнє Зарічне, засноване як Попівка, у радянські часи називалось Кіровом і Кіровськом (тоді Краснолиманського району). 

Не відомо чому, але, на щастя, "Правительство" не пішло назустріч вимогам "рабочих краматорских заводов", таким чином позбавивши місцеве населення проблеми з'ясовувати, як вони правильно називаються "кіровці" чи "кіровчани". Та й зайвий раз не довелось перейменовуватись із Кірова в Краматорськ.

Нагадаємо, вперше за 92 роки - відомий краєзнавець знайшов орган парткому СКМЗ.