Наступний рік ризикує бути найбільш “гарячим” за всю історію метеорологічних спостережень — про це попереджають в Організації Об’єднаних Націй. Тим часом, Україна нагрівається навіть швидше за сусідні європейські країни. До яких змін варто готуватися, розповідає Центр громадського моніторингу та контролю. 

Небезпечні рекорди

В Організації Об'єднаних Націй застерегли щодо наближення рекордного за показниками температури Ель-Ніньйо — природного потепління води в Тихому океані. Через нього наступний рік може стати найбільш спекотним за всю історію спостережень. 

Останні дані Всесвітньої метеорологічної організації ООН свідчать, що температура в центрі Ель-Ніньйо вже на 2,6°C вища за середнє значення за останні 30 років. Найближчими місяцями явище призведе до “значних наслідків”, зокрема повеней, посухи та екстремальної спеки. 

За словами кліматичного аналітика Зіка Гаусфазера, аналіз річних кілець дерев, коралів та історичних документів доводить, що за останнє тисячоліття жодне подібне явище не досягало настільки критичних показників.

Науковці також виявили, що глобальне потепління може посилювати теперішній цикл Ель-Ніньйо, який, у свою чергу, підживлює наслідки кліматичної кризи. “Світ опинився в небезпечній зоні екстремальних погодних умов. Зараз гонка йде між зростанням ризиків і нашим зобов'язанням вживати заходів щодо зміни клімату та захищати людей. Ми повинні виграти цей забіг", — заявив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.

Що таке Ель-Ніньйо?

Ель-Ніньйо — це масштабне природне явище, яке тимчасово змінює погоду по всій Землі. У звичайних умовах вітри над Тихим океаном женуть теплу воду від Америки до Азії. Проте під час Ель-Ніньйо ці вітри слабшають. У результаті величезні маси теплої води повертаються назад до західного узбережжя Північної та Південної Америк. Це порушує звичний баланс і запускає ланцюгову реакцію: в одних регіонах планети починаються екстремальні шторми, а в інших — рекордна спека та посухи. Такий “гарячий” період може тривати до 18 місяців. 

Хоча науковці поки не мають прямих доказів, що глобальне потепління посилює саме Ель-Ніньйо, зворотний зв'язок є очевидним. Океани роками накопичують тепло від спалювання вугілля, нафти та газу. А під час Ель-Ніньйо океан наче “видихає” це накопичене тепло назад в атмосферу. Навіть коли активна фаза явища завершується, це тепло нікуди не зникає — воно залишається в повітрі, роблячи кожне наступне літо на планеті ще спекотнішим.

Вплив війни

Не лише кліматичні явища, а й повномасштабне російське вторгнення сильно впливає на клімат. Адже бойові дії спричиняють викиди парникових газів, масштабні пожежі та руйнування інфраструктури. За даними, які наводить Центр екологічних ініціатив “Екодія”, за чотири роки великої війни в атмосферу потрапили понад 311 млн тонн CO₂ еквіваленту додаткових викидів. Кліматична шкода оцінюється майже у 57 млрд доларів США. 

Україна швидко “нагрівається”

За останні тридцять років середня температура в Україні зросла на 1,2°C, свідчать дані Українського гідрометцентру. Це значно швидше за середні європейські темпи. Зокрема, в окремих регіонах України потепління сягнуло 0,82°C за останні 10 років, тоді як у сусідніх країнах цей показник — 0,47–0,59°С за десятиліття. Загалом у Європі — 0,47°С за аналогічний період, а в Північній півкулі — 0,34°С за кожні десять років. 

Таке “нагрівання” загрожує півдню України втратою овочево-зернового лідерства, а центру — кліматичною турбулентністю. Виробники будуть вимушені переносити основні потужності на захід. де вологість вища, а температури нижчі. Релокацію пришвидшують і бойові дії, які точаться на українському півдні.

Крім того, підвищення температур та брак опадів є однією з причин пересихання річок по всій країні. Цього літа рівень води в українських водоймах подекуди досяг історичних мінімумів, змушуючи Український гідрометцентр оголосити найвищий (третій) рівень небезпеки для басейну Дністра, а також суббасейнів Сяну і Західного Бугу.

Наразі Україна не веде окремої статистики людських втрат, спричинених аномально високими температурами. Водночас масштаб наслідків уже можна оцінити на прикладі Європи: цьогорічна спека, за оцінками дослідників, спричинила щонайменше 35 тисяч смертей. А Всесвітня продовольча програма попереджає, що через Ель-Ніньйо близько 50 мільйонів людей у всьому світі можуть зіткнутися з гострою нестачею продовольства.