Під час наступальної операції «Вівальді» Третій армійський корпус почав використовувати наземні роботизовані комплекси (НРК) для розмінування маршрутів і підтримки штурмових підрозділів. За словами військових, це дає змогу максимально віддалити саперів та піхоту від найбільш небезпечних ділянок.

У районі Шандриголового роботизовані комплекси розчистили близько 30 кілометрів маршрутів. На виконання цього завдання машинам знадобилося лише дві ночі. Для двох рот саперів аналогічна робота могла б тривати близько тижня.

Одним із головних результатів застосування НРК у корпусі називають відсутність втрат серед саперів під час виконання цього завдання.

«Часто запитують, а як щодо наших втрат? Відповідаю: ми мінімізуємо їх усіма можливими способами. Під час штурмових дій попереду піхоти завжди йдуть БПЛА і НРК», — заявив командир Третього армійського корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький, розповідаючи про початок другого етапу операції «Вівальді».

У корпусі зазначають, що систему застосування наземних роботів створили фактично з нуля — від рівня відділення до корпусного масштабу. В умовах відкритої місцевості та постійного вогневого ураження розмінування лише силами саперів є надзвичайно складним і небезпечним завданням.

Нині роботизовані комплекси, за даними корпусу, знешкоджують близько 60% протипіхотних мін у своїй смузі відповідальності.

НРК використовують не лише для розмінування. Роботи також можуть дистанційно встановлювати міни на шляхах можливого просування російських військ. Один екіпаж за добу здатен замінувати до 200 метрів місцевості, перекриваючи маршрути та ускладнюючи підхід ворожих резервів.

Ще один напрямок роботи роботизованих платформ — логістика на передньому краї. Вони доставляють боєприпаси, провізію, будівельні матеріали та обладнання, а також використовуються для евакуації поранених. Таким чином, техніка бере на себе частину найбільш ризикованих завдань, які раніше виконували військовослужбовці.