Після напружених дискусій і під вигуки “Ганьба” Верховна Рада ухвалила бюджет-2026. Документ передбачає дефіцит у понад 18% ВВП, суттєві видатки на оборону й соціальну підтримку, але залишає відкритим питання — де взяти сотні мільярдів, яких бракує для його виконання. Нині Закон “Про державний бюджет на 2026 рік” вже скерували на підпис президенту. Центр громадського моніторингу та контролю розповідає детальніше.

Як ухвалювали бюджет 

3 грудня Верховна Рада 257 голосами ухвалила державний бюджет на 2026 рік. Голосуванню передували численні консультації нардепів з міністрами, а під час самого ухвалення у залі лунали крики “Ганьба!”. “Європейська солідарність” та “Батьківщина” не дали жодного голосу за новий кошторис країни, а від “Голосу” кнопку “за” натисла лише депутатка Таміла Ташева. 

Найбільше депутати обурювалися тим, що Кабмін повністю проігнорував правки депутатів щодо підвищення зарплат військовим. Натомість урядовці залишили фінансування програм “Національний кешбек”, “Зимова підтримка” та мільярди на “стратегічні комунікації”. Опозиція заявила про 68 млрд грн неефективних і популістських видатків та вимагала голосувати за бюджет постатейно, аби прибрати такі програми. Однак цю пропозицію більшість відкинула.

Дефіцит бюджету — 1,9 трлн гривень

Доходи бюджету склали 2 трлн 918 млрд гривень, видатки — 4 трлн 781 млрд гривень. Граничний обсяг дефіциту — 1,9 трлн гривень, що становить 18,5% ВВП. Джерел покриття великої частини цього дефіциту, а саме близько 800 млрд грн — наразі немає. Раніше в уряді сподівалися, що таким джерелом може стати репараційний кредит від ЄС, проте блок не ухвалив остаточного рішення щодо виділення коштів.

Безпека та оборона

На сектор безпеки й оборони виділили — 2 трлн 806 млрд гривень (27,2% ВВП). З них на зарплату військових — 1 трлн 273 млрд гривень. На озброєння та військову техніку — 709 млрд гривень.

Окремо на ветеранську політику передбачено 19 млрд грн. Це на 6,3 млрд грн більше, ніж цього року. Серед витрат — 5,7 млрд грн на компенсацію житла ветеранам з інвалідністю І та ІІ груп, 4 млрд грн — на підтримку ветеранів, майже 3 млрд грн — на фахівців із супроводу, понад 1 млрд грн — на створення ветеранських просторів.

Видатки на освіту

На освіту в бюджеті заклали 278,7  млрд грн (+79,8 млрд грн до 2025 року). Передбачено поетапне зростання заробітних плат для освітян: з 1 січня — на 30% та з 1 вересня — ще на 20%.

14,4 млрд грн заклали на безкоштовне шкільне харчування. 6,6 млрд грн — підвищення вдвічі академічних стипендій з вересня. 2,1 млрд грн — придбання 14,1 млн підручників для 4-х і 9-х класів.

Охорона здоров’я

На охорону здоров’я у бюджеті виділили 258,6 млрд грн (+38,8 млрд грн до 2025 року). Зокрема, 191,6 млрд грн піде на програми медичних гарантій, 41 млрд грн — підвищення зарплат лікарям первинної та екстреної медичної допомоги до 35 тис. грн; 8,7 млрд грн — безкоштовні ліки, зокрема, для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та інших хронічних захворювань; 15,2 млрд грн — централізовані закупівлі ліків (онкопрепарати, серцево-судинні препарати, препарати при орфанних хворобах, ендопротезування, донорство тощо); 10 млрд грн — нова програма перевірки стану здоров’я для людей віком від 40 років.

Соціальна підтримка

Державний бюджет на 2026 рік передбачає 468,5 млрд грн фінансування Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України. З них виплата пенсій — 251,3 млрд грн; підтримка громадян у складних життєвих обставинах — 102,7 млрд грн, зокрема: 9,2 млрд грн — базова соціальна допомога; 48,4 млрд грн — підтримка ВПО.

Також держбюджет передбачає підтримку сімей з дітьми в сумі 52,7 млрд грн, зокрема 24,5 млрд грн спрямовується на запуск нових програм: одноразова виплата при народженні дитини — 50 тис. грн; щомісячна допомога для догляду за дитиною до однорічного віку — 7 тис. грн; щомісячна допомога для догляду за дитиною від року до трирічного віку “єЯсла” при виході батьків на роботу — 7 тис. грн; надання одноразової грошової допомоги учням перших класів “Пакунок школяра” — 5 тис. грн.

Крім того, на соціальний захист осіб з інвалідністю виділять 9,9 млрд грн; на субсидії та пільги — 42,3 млрд грн; на розвиток системи соціальних послуг — 2,4 млрд грн; на інші соціальні виплати — 2,1 млрд грн.

Зростання прожиткового мінімуму

У бюджеті на 2026 рік уряд передбачив збільшення соціальних стандартів — вперше з 2023 року. Мінімальна зарплата має зрости з 8 000 грн до 8 647 грн. Загальний прожитковий мінімум — з 2 920 грн до 3 209 грн, прожитковий мінімум для працездатних осіб — з 3 028 грн до 3 328 грн; прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, — з 2 361 грн до 2 595 грн (+9,9%).

Критика бюджету

Головна претензія до бюджету від представників різних депутатських францій — документ не передбачає підвищення матеріального забезпечення військових. В “Європейській Солідарності” цю ситуацію назвали неприйнятною. “Не може існувати бюджет у воєнний час, де уряд закладає мільярди на комунікації, марафони, але не закриває потреби фронту”, — заявила народна депутатка Ірина Геращенко.

Нардеп Ярослав Железняк (“Голос”) звернув увагу, що навіть без підвищення зарплат військовим на наступний рік не вистачає мінімум 180 млрд грн на їхнє грошове забезпечення. “Загалом дірка на армію — 300 млрд грн у порівнянні з цим роком”, — попередив Железняк.

Критикують бюджет і за занадто щедрі соціальні видатки, особливо при такому суттєвому дефіциті. Так, на думку експерта з економічних питань Василя Поворозника,  і “Національний кешбек” і інші видатки досить сумнівні в умовах, що склались. “Можливо, коли закладався бюджет, то були сподівання, що війна не буде тривати весь 26-й рік і рано чи пізно відбудуться вибори. І відповідно, виходили з того, що бюджет має містити певні позиції, щоб привабити виборців. Це — популізм. Це буде складно пояснити нашим західним партнерам”, — сказав Поворозник у коментарі Deutsche Welle.

А економістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко зазначила, що 4 мільярди гривень, які заклали на марафон “Єдині новини”, можна було б використати доцільніше.