«Визволення» або чесною мовою – окупація українських земель військовими рф запам’ятається тотальним порушенням всіх можливих норм права й моралі, а також постійним бажанням ізолювати наших громадян від цивілізованого світу.

Поспіхом сформовані загарбниками адміністрації, всупереч світовій юридичній практиці, розробляють вигідні лише їм нормативно-правові акти та змушують населення їх дотримуватися. Такі документи не мають легітимного підґрунтя, вони є чітким прикладом юридичної нікчемності та принципово суперечать Конституції та законам України. 

До того ж ігнорування способу життя, що протиправно нав’язується ворогом, є не лише безкарним діянням, а й вагомим внеском у захист національного правопорядку. Якщо ж внаслідок застосування до особи фізичного примусу (негативного впливу на життя та здоров’я) їй довелося спричинити шкоду правоохоронюваним інтересам, то стаття 40 Кримінального кодексу України гарантує правовий імунітет та скасовує відповідальність. Водночас той, хто застосував фізичний примус, буде відповідати перед законом незалежно, чи визнано злочином поведінку особи, до якої цей примус застосовано.

Раніше повідомлялося, як залишатися на звʼязку в критичній ситуації.