12 квітня в “Медіацентрі Україна Укрінформ” Медійна ініціатива за права людини, що входить до Коаліції “Україна. П’ята ранку”, презентувала інтерактивну мапу місць, де РФ утримувала або досі утримує цивільних заручників і військовополонених.

Ця мапа — результат понад року кропіткої праці МІПЛ з документування міжнародних злочинів РФ.

Мапа містить систематизовані дані про понад 100 пунктів утримання: в Росії, Білорусі і на тимчасово окупованих територіях України. 

Інформацію для мапи збирали, опитуючи свідків: цивільних, які були у заручниках, та військових, які повернулися з полону. На початок квітня 2023 року МІПЛ ідентифікували 948 цивільних заручників, яких утримують в РФ і на окупованих територіях. Але їхня кількість може бути у 5—7 разів більшою, оскільки інформацію про утримуваних цивільних осіб Росія нікому не надає. Більше того, за словами Катерини Огієвської, представниці ГО “Цивільні у полоні”, РФ ще й постійно переміщує цих людей, що значно ускладнює пошуки.

“Людина може за рік побути в Курській області, Білгородській, далі її можуть повернути назад у Курськ, а потім взагалі відвезти в Каменск-Шахтинський Ростовської області. У мене наречений досі перебуває в полоні, тільки за рік нам підтвердили, що його офіційний статус — “у полоні”, — розповідає Катерина Огієвська.

Деокупація територій рідко стає порятунком для цивільних заручників. Мало випадків, коли росіяни, відступаючи, відпускали людей. Зазвичай, цивільних бранців просто перевозять. Анастасія Пантелєєва, керівниця напряму документування МІПЛ, спостерігає це на прикладі частково деокупованої Херсонщини. 

“Наприклад, катівні, які були розташовані близько до лінії фронту, після деокупації правого берега Дніпра росіяни перемістили вглиб окупованих територій. Утримували людей у Новій Каховці, а перемістили їх у Чонгар, Каланчак, Чаплинку — це все поряд із Кримом. Декого перемістили в СІЗО, із СІЗО в Ростов і далі. Ймовірно, перед відступом, якщо це не буде приголомшлива операція за день, росіяни будуть тягти наших полонених із собою”, — говорить Анастасія Пантелєєва. 

Як пояснює координаторка МІПЛ Тетяна Катриченко, такі дії РФ є воєнним злочином, адже норми міжнародного права забороняють свавільне затримання та взяття у заручники цивільного населення під час збройного конфлікту, а також переміщення цих людей. За словами Катриченко, шукати цивільних заручників на території Росії могли б допомогти міжнародні організації, передусім Міжнародний комітет Червоного Хреста.

“Найбільша увага прикута саме до Міжнародного комітету Червоного Хреста, ця організація має мандат на моніторинг місць утримання військовослужбовців, взятих у полон. Вона мала би від початку конфлікту обліковувати всіх затриманих. У нас така особливість конфлікту в Україні, що є затримані і цивільні, і військовослужбовці. Мандат МКЧХ розповсюджується на військовослужбовців, але оскільки РФ і цивільних вважає комбатантами, тут є площа для манервру, щоб залучати МКЧХ для роботи і з цивільними громадянами”, — каже Тетяна Катриченко.

За її інформацією, росіяни намагаються приховати свої злочини, тому необхідно оперативно виявляти місця утримання людей і документувати кожен такий випадок. Це, на думку Катриченко, сприятиме поверненню заручників на батьківщину. 

“Коли настане перемога України, ми дуже сумніваємося, що Російська Федерація поверне всіх заручників одразу. І це буде проблемою, яку треба буде вирішувати. Щоб зрозуміти, кого Україна має повертати, мають бути дуже чіткі верифіковані списки людей, яких утримує Росія, також треба простежити місця утримання. Дуже кропітка дослідницька робота має бути, щоб потім вимагати повернення цих людей”, — розповіла координаторка МІПЛ.

Нагадаємо, жителька Краматорського району вірить, що її полонений син потрапить до списків на обмін.